Німеччина – Україні: «Бухарест – не кінець світу!»

Ще не уляглися пристрасті, викликані інформацією про те, що уряд Німеччини блокуватиме в Бухаресті спроби приєднання України до плану набуття членства в НАТО, як захвилювалася українська діаспора.

Тут вважають, що на наміри Німеччини негативний вплив вчинив Володимир Путін під час його недавньої зустрічі з Анґелою Меркель. У листівці про проведення демонстрації було навіть вжито незвично жорсткий вираз «Пакт Путін-Меркель». Організатори вважають, що Україна повинна бути у НАТО:

«Нас, українців, які тут живуть за межами України, особливо в Німеччині,  також хвилює ця проблема. Тому що ми дізналися, що Німеччина скептично ставиться до того погляду, що Україна вже готова до цього кроку», - прокоментувала  акцію протесту представник Спілки Людмила Млош.

Центральна Спілка українців в Німеччині і Українська Всесвітня Координаційна Рада закликали співвітчизників вийти на майдан перед німецьким МЗС із гаслом «Місце України - в Європі і НАТО».

Проте активісти Спілки кажуть, що мета акції - не загострити ситуацію, а показати, що діаспора - за вступ в НАТО. Організатори акції збираються ще до початку самміту альянсу в Бухаресті звернутися з письмовою заявою до НАТО та МЗС Німеччини:

«Ми написали в Брюссель листа - відправимо мабуть сьогодні. Звичайно будемо писати листа обов’язково  і в міністерство закордонних справ Німеччини», - підтвердила  ці наміри Людмила Млош.

Німецький політолог Райнер Лінднер в інтерв’ю «Німецькій хвилі» пояснив, чому така скептична позиція уряду в Берліні щодо негайного надання Україні та Грузії плану дій з набуття членства в НАТО. Цієї позиції дотримується, до речі, не лише Німеччина, але й Франція та низка інших країн ЄС.

Німецька преса пояснює обережність Берліна у цьому питанні небажанням дратувати Росію, яка виступає категорично проти членства своїх сусідів у НАТО. Утім, Райнер Лінднер переконаний, що цей аргумент не є головним:

«Таке швидке надання Києву плану дій могло би призвести до драматичної, довготривалої блокади в українській політиці. Ані Україна, ані Євросоюз не зацікавлені у цьому. Тим більше, Німеччина, яка під час свого нещодавнього головування в ЄС чимало зробила, аби прискорити підписання поглибленої угоди з Україною», - зауважує німецький політолог.

Для розвитку співпраці як з Європейським Союзом, так і з НАТО, на думку Лінднера, важливішою є стабілізація політичної і економічної ситуації в Україні, ніж термінове надання натівського плану дій:

«Бухарест – це не кінець світу. До речі, я вважаю наступний ювілейний саміт НАТО набагато більш почесною нагодою для надання Україні і Грузії Плану дій з набуття членства в Альянсі», - каже Лінднер.

Експерт берлінського фонду «Наука і політика» зауважує, що до наступного саміту Києву доведеться зробити чималі «домашні завдання» - від інформування українців про НАТО до пошуку політичного консенсусу. Завадою для членства у НАТО Грузії є «заморожені конфлікти» в Абхазії і Південній Осетії, нагадує політолог.